Реалізація дидактичних і методичних
принципів формування математичної компетентності
Оцінить Вашу методику навчання за критеріями загальнодидактичних принципів формування
математичної компетентності та особистісно-орієнтованого навчання
Принцип особистісно-орієнтованого підходу
o
Використання
резервів, закладених в особистості учнів
o
Створення на уроці благоприємного психологічного мікроклімату
o
Володіння технологією педагогічного спілкування
o
стиль роботи з учнями (діловитість, енергійність,
об’єктивність, педагогічний оптимізм, вміння
підтримувати ініціативу і самостійність учнів)
o
Врахування досвіду та зони інтересу учнів
o
Індивідуалізація та диференціація навчання
Принцип науковості, провідної ролі теоретичних знань
o
розкриття суті причинно-наслідкових зв’язків між явищами і процесами
на основі математичних знань,
o
ознайомлення учнів з науковими методами
пізнання,
o
визначення міждисциплінарних зв’язків,
o
формування наукового світогляду.
o
вибір підручників, навчальні тексти яких відповідають двом етапам пізнання:
від одиничного через особливе до загального і від нього, через логічне обґрунтування,
до практики.
o
включення до шкільного курсу елементів дискретної математики (комбінаторика,
елементи математичної логіки в їх прикладному аспекті, системи числення, елементи
теорії графів тощо).
o
ознайомлення учнів з поняттям математичної моделі та методом математичного моделювання,
вироблення уявлень про роль цього методу в пізнанні і перетворенні дійсності, формування
вмінь будувати простіші математичні моделі.
Принцип концентризму
Математична підготовка школярів досягається
концентричним розвитком таких груп знань: 1) числа і дії над ними, величини, метрична система мір; 2)
вирази, рівняння, нерівності, елементи логіки; 3) функції, дослідження функцій;
4) геометричні фігури та їх властивості, геометричні величини, перетворення
фігур; 5) координати і вектори; 6) комбінаторика; 7) елементи статистики і
теорії ймовірностей; 8) математика і зовнішній світ (моделювання, аналіз даних,
специфіка математики як науки, математика в системі наук, історія виникнення і
розвитку математичних теорій).
Принцип фузіонізму
o
якісне об’єднання алгебраїчного і геометричного матеріалу шляхом введенням узагальнюючих
понять сучасної математики: елементи теорії
множин і математичної логіки, координатно-векторні поняття, бінарні відношення,
що дають змогу з єдиних наукових позицій трактувати основні алгебраїчні і геометричні
поняття.
o
посилення зв’язків у змісті математики між алгеброю і геометрією, планіметрією
і стереометрією. взаємопроникнення геометричних методів і образів у алгебру і навпаки;
про геометричну інтерпретацію алгебраїчних залежностей і аналітичне тлумачення геометричних
фактів.
Принцип соціальної ефективності
o
реалізація двох основних функцій математичної освіти: власне математична освіта і освіта за допомогою
математики.
o
інтелектуальний розвиток учнів, формування видів мислення, характерних для математичної
діяльності й необхідних людині для повноцінного життя в суспільстві;
o
оволодіння прийомами математичної діяльності, які необхідні у вивченні суміжних
предметів для продовження навчання та в практичній діяльності.
Принцип систематичності і послідовності
навчання
o
діяльність викладача спрямована на надання учням математичних
знань у вигляді логічної системи, де кожен наступний
матеріал спирається на попередній враховані внутрішньопредметні й міждисциплінарні
звязки, зроблені відповідні наголоси на вузлових питаннях.
o
врахування рівня навчання і особливостей навчальної
діяльності учнів при визначенні співвідношення між окремим і загальним, індуктивним
і дедуктивним, емпіричним і теоретичним під час подання нового матералу
o
чітке дотримання поетапності засвоєння знань, діагностика проміжних результатів
при зміні етапів уроку.
Принцип навчання на високому, але доступному рівні складності
o
адаптація рівня складності пояснення навчального матеріалу безпосередньо до
рівня навченості та математичних здібностей учнів конкретного класу
o
педагог має чіткі й правильні уявлення про першочергові проблеми засвоєння навчального
матеріалу та шляхи подолання утруднень
o
вміння характеризувати методичні особливості навчальних тем
o
відповідність змісту математичної освіти,
її форм і методів віковим
і інтелектуальним можливостям учнів,
розвитку їх пізнавальної
сфери.
o
відмова від емоційного і інтелектуального перевантаження учнів.
Принцип свідомості і активності
o
активна позиція педагога, його глибокі
знання змісту і методів навчальної дисципліни, вміння захоплюватися самому
і захоплювати своїх учнів
процесом
навчання,
o
роз’яснення цілей і завдань математичної
освіти, значення її для опанування загальних і спеціальних дисциплін, майбутньої
професійної діяльності;
o
використання у процесі вивчення математичних дисциплін операцій мислення (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення);
o
діагностика поетапного засвоєння навчальних дій, корекція отриманих результатів.
o
цілеспрямоване формування рефлексивних умінь
o
правильне використння механізму зворотного
зв’язку для досягнення поставлених
цілей навчання
Принцип наочності
o
ілюстрування навчального матеріалу життєвими прикладами
застосування у професійній діяльності.
o
використання схем, таблиць, слайдів та ін.
o
прикладна спрямованість завдань
Принцип гуманізації
o
підвищення інтересу до загальнонаукових і спеціальних знань,
o
демонстрація використання математичних
знань, умінь, навичок
у професійній діяльності,
o
розширення меж загального
світогляду,
o
розвиток математичного складу мислення.
Принцип міцності засвоєння знань
o
свідоме засвоєння математичних
знань, понять, методів,
законів,
o
побудова зв’язків і відношень між математичним апаратом і змістом суміжних навчальних предметів
Принцип відкритості
і варіативності
o
формування змісту математичнної освіти
за рахунок використання
різних методів, форм і засобів організації навчального
процесу відповідно до поставлених задач
o
подання у навчальному матеріалі відкритих
для доповнень нестійких, неврівноважених, парадоксальних фактів, які не мають однозначного трактування.
o
можливість обирати відповідний обсяг і темп навчальної діяльності.
Принцип поєднання освіти, розвитку та виховання
o
пріоритет розвивальної функції навчання та діяльнісного підходу до навчання.
o
постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної
діяльності, а також практична його спрямованість.
o
у навчальному змісті перенесено акценти із
збільшення обсягу інформації, призначеної
для засвоєння учнями, на вироблення вмінь її використовувати для досягнення певних
цілей.
o
створення умов для формування й розвитку інтуїції та логічного мислення учнів,
їхніх творчих здібностей;
o
систематичний розвиток мнемічної
діяльності (розвиток пам’яті) для забезпечення фонду дієвих знань.
o
моніторинг розвитку навичок усного рахунку як засобу збільшення обсягу короткочасної
пам‘яті
o
формування як алгоритмічних, так і евристичних прийомів розумової діяльності;
o
систематичний розвиток основних видів мислення: наочно-дійового, наочно-образного
і абстрактного;
o
включення в план уроку елементів (завдань,
форм і методів), спрямованих на формування загальнонавчальної компетентності, універсальних навчальних дій, що забезпечують самостійне
засвоєння знань і формування умінь
o
використання завдань, спрямованих на формування
уміння будувати логічне міркування, аргументувати висновки, застосовувати знаки
і символи, моделі і схеми, орієнтуватися у змісті тексту, виділяти головне, критично
оцінювати висловлювання.
o
застосування екологічного мислення
o
мотивація до оволодіння культурою активного
користування пошукових систем
Принципи індивідуалізації і диференціації
o
здійснення двох видів диференціації: 1) за
рівнями програмних вимог до математичної підготовки учнів; 2) за змістом курсів
математики (загальноосвітній, поглиблений, за вибором, факультативний).
o
розробка електронних модулів для дистанційного
вивчення додаткових тем і розділів, враховуючи рівень математичної підготовки учнів
класу, їхні інтереси, специфіку майбутньої професії, профіль навчання тощо.
o
методичне забезпечення самостійної роботи (інструкції, листи завдань, навчальні
програми тощо)
o
індивідуальні завдання відповідають зоні найближчого розвитку,
o
систематичний ефективний контроль за виконанням індивідуальних завдань, поточне
оцінювання і заохочення.
o
можливість вибору індивідуального темпу навчання;
o
можливість вибору допоміжного навчального
впливу;
o
можливість вибору основного навчального впливу за складністю учбових
задач
o
можливість вибору основного навчального впливу за стилем впливу навчального
матеріалу;
o
можливість самостійно ставити учбову задачу і розв’язувати її;
o
можливість обирати послідовність вивчення окремих тем і розділів.
Немає коментарів:
Дописати коментар